Активісту профспілки побили вікна за те, що обстоює права шахтарів

Тривожний дзвінок на інформаційний ресурс “РАДАР” надійшов із самого рання. “Віктору Порплиці вночі вікна потрощили, бо рішайлам дорогу перейшов! Поліція вже приїздила”.

Подробиці нічного криміналу у центрі Нововолинська виявились дуже цікавими…

Донедавній начальник юридичного відділу держпідприємства “Волиньвугілля” Віктор Зіновійович Порплиця нині судиться з ДП за поновлення на роботі (й уже домігся через суд скасування двох незаконних доган). Активно обстоює права шахтарів – у міністерських кабінетах і на протестних майданах. Викриває тіньові схеми оборудок із чорним золотом.

Одне слово, заважає жирним вугільним котам.

Потерпілий розповів РАДАРУ:

 -Побили два вікна. Зробили це у два захОди. Учора о 21-й годині одне вікно вщент розбили цеглиною. На другому шиби тріснули, але не розлетілись. Я викликав поліцію, вона зафіксувала факт злочину. А вночі о 3-й годині добили й друге вікно. 

 

На щастя, друзки – а їх було безліч – не поцілили у людей, що спали у квартирі на першому поверсі. Спати було дуже холодно. А тепер температура у квартирі – майже як на вулиці.

Попід своїми вікнами Віктор Порплиця (недарма ж бо працював колись у міліції) виявив… речовий доказ. Та ще й який!

Один із імовірних злочинців уже приходив до нього по цю річ, просив віддати.  І в розмові прохопився:

 – Ви ж шахтар? От ви й заважали, вас замовили.  

Хто ж побив уночі вікна юристу Віктору Порплиці?

Заступник начальника Нововолинського відділення поліції Сергій Галащук повідомив РАДАРУ: встановили і виконавців (їх двоє), і замовника.

Встановили того ж самого дня! По гарячих слідах.

– Для мене,наголосив Галащук,це було, як ви й написали, справою честі. Бо з Порплицею колись служив, та й злочин зухвалий. Уся оперативна інформація вже у Віктора Зіновійовича, що з нею робити – він визначиться сам. Так, це справді була помста за професійну діяльність Порплиці на ДП “Волиньвугілля”.

РАДАР поцікавився у потерпілого, чи знає він уже своїх кривдників і чи може повідомити їхні прізвища та мотиви злочину.

Віктор Порплиця сказав: виконавці до нього приходили, принесли вибачення, зголосилися компенсувати всі збитки.

Знає він і  замовника злочину, але поки що не назве – хоче впевнитись на 100%.

Речдок, загублений у палісаднику попід вікнами, він одному з виконавців віддав-таки. Це мобільний телефон.

Ну, звісно, дорожчий…

 – Місто маленьке, всі всіх знають. До мене зверталися знайомі, просили за цих двох молодиків,пояснив свою миролюбну позицію Віктор Зіновійович.Винні компенсували шкоду, перепрошували. Я не мстивий. А от щодо замовника – наразі почекаю… 

РАДАР небезпідставно припускає, що гонорар за нічне побиття вікон становив 650 гривень. Один молодий бандюкович, вочевидь, стояв на атасі чи підносив цеглину, другий її жбурляв.

Але виконавці  прокололися двічі. Увечері, коли висадили одне вікно, загубили дорогий мобільник…

А  о третій годині ночі, розбивши друге вікно, котрийсь із зловмисників помилково набрав номер… Порплиці. Спитав захекано (відчувалося, що біг): “Ти де?!” :)

Ну, й засвітив свій номер…

Тепер двом шибеникам світить курс трудотерапії. Це ж і шиби треба вставити, і палісадник від гілляк звільнити. Певно, перечепився тоді хлопака – і мобільник випав…